Склад НТР. Секція 3. | ХНУРЕ Харківський національний університет радіоелектроніки Tue, 15 Sep 2026 12:02:20 +0000 uk-UA hourly 1 Олександр Іванович Филипенко /staff/oleksandr-ivanovich-filipenko Sun, 01 Apr 2018 16:53:48 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=6611 Освіта та кар’єра 1983 р. – Харківський інститут радіоелектроніки, спеціальність «Конструювання та виробництво радіоелектронної апаратури» (диплом з відзнакою). З серпня 1983 р. до грудня 1984 р. працював інженером у Конструкторському бюро «Електроприладобудування» (Харків). З листопада 1986 р. працює в Харківському інституті радіоелектроніки на кафедрі «Технології та автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно-обчислювальних засобів»: молодший науковий співробітник […]

The post Олександр Іванович Филипенко first appeared on ХНУРЕ.]]>

Освіта та кар’єра

1983 р. – Харківський інститут радіоелектроніки, спеціальність «Конструювання та виробництво радіоелектронної апаратури» (диплом з відзнакою).

З серпня 1983 р. до грудня 1984 р. працював інженером у Конструкторському бюро «Електроприладобудування» (Харків).

З листопада 1986 р. працює в Харківському інституті радіоелектроніки на кафедрі «Технології та автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно-обчислювальних засобів»: молодший науковий співробітник (1986-1989 рр.), науковий співробітник (1989-1991 рр.), асистент (1991-1993 рр.), старший викладач (1993-1995 рр.), доцент (1995-2000 рр.), докторант (2000-2003 рр.), доцент (2003-2005 рр.), професор (вересень-жовтень 2005 р.).

1995 р. захистив кандидатську дисертацію у Спеціалізованій вченій раді Науково-дослідного інституту технології приладобудування (НДТІП).

2004 р. захистив докторську дисертацію у Спеціалізованій вченій раді НДТІП за спеціальністю «Автоматизація процесів керування».

2007 р. – присуджено вчене звання професора по кафедрі технології та автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно-обчислювальних засобів.

З 2005 р. – дотепер – декан факультету автоматики і комп’ютеризованих технологій.

Інформація про захист дисертації

1995 р. – кандидат технічних наук, спеціальність 05.11.14 – технологія приладобудування, спеціалізована вчена рада Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування, тема дисертації: «Технологічне забезпечення якості роз’ємних оптичних з’єднувачів».

2004 р. – доктор технічних наук, спеціальність 05.13.07 – автоматизація процесів керування, спеціалізована вчена рада Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування, тема дисертації: «Основи теорії і методи автоматизації технологічних процесів контролю параметрів волоконно-оптичних компонентів».

Присудження вченого звання

1998 р. – вчене звання доцента кафедри технології та автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно-обчислювальних засобів.

2007 р. – вчене звання професора кафедри технології та автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно-обчислювальних засобів.

Освітнядіяльність

Викладає навчальні курси: «Освіта сталого розвитку, антикорупція та доброчесність», «Сучасні компоненти та автоматизовані технології мікросистемної техніки», «Автоматизовані технології аналізу та проектування», «Академічна доброчесність та якість освіти»

Наукова діяльність

Наукові інтереси: автоматизовані технології виробництва та контролю компонентів волоконно-оптичних систем передавання інформації, мікрооптоелектромеханічних систем (MEMS, MOEMS), автоматизація та управління в технології електронних засобів.

Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Брав участь у започаткуванні та організації співробітництва із всесвітньо відомими компаніями: LG Electronics, FESTO, JABIL Circuit, FLEX, Philip Morris, Siemens PLM, Autodesk, Phoenix Contact, National Instruments, Texas Instruments.

Громадська діяльність

Академік Міжнародної академії прикладної радіоелектроніки, член двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій.

Нагороди та премії

Стипендія Кабінету Міністрів України молодим ученим, (1994 р.).

Почесна Грамота МОН України (2009 р.).

Почесна грамота Харківського міського голови (2010)

Знак «Відмінник освіти» (2018 р.).

Державна премія України в галузі освіти за роботу «Інтегроване інформаційно-освітнє середовище та реабілітаційні заходи для забезпечення рівного доступу до якісної освіти осіб з особливими освітніми потребами» (2019 р.),

Почесний знак Міністерства освіти і науки України «За наукові та освітні досягнення» (2024 р.)

Публікації та патенти

За підсумками науково-дослідних робіт опубліковано більше ніж 150 наукових праць
The post Олександр Іванович Филипенко first appeared on ХНУРЕ.]]> Ігор Шакирович Невлюдов /staff/igor-shakirovich-nevlyudov Sun, 01 Apr 2018 07:55:09 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=6228 Освіта та кар’єра 1967 р. – Український заочний політехнічний інститут, спеціальність «Технологія машинобудування, металоріжучі верстати та інструменти» Перед вступом до аспірантури 14 років працював у промисловості, обіймаючи інженерні та керівні посади. 1971–1974 рр. – аспірант з відривом від виробництва, наукова спеціальність 05.11.14 – “Технологія приладобудування”; 1974 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 05.11.14 – “Технологія […]

The post Ігор Шакирович Невлюдов first appeared on ХНУРЕ.]]>

Освіта та кар’єра

1967 р. – Український заочний політехнічний інститут, спеціальність «Технологія машинобудування, металоріжучі верстати та інструменти»

Перед вступом до аспірантури 14 років працював у промисловості, обіймаючи інженерні та керівні посади.

1971–1974 рр. – аспірант з відривом від виробництва, наукова спеціальність 05.11.14 – “Технологія приладобудування”;

1974 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 05.11.14 – “Технологія приладобудування” і 1976 р. отримав звання доцента;

1985 р. захистив докторську дисертацію за спеціальністю 05.11.14 – “Технологія приладобудування” і 1987 р. йому присвоєне звання професора кафедри технології та виробництва радіоапаратури;

З 1985 р. до 1995 р. декан факультету конструювання радіоапаратури (ХНУРЕ);

З 1995 р. обіймає посаду завідувача кафедри КІТАР.

Присудження вченого звання

1976 р. – вчене звання доцента кафедри технології виробництва радіоапаратури.

1987 р. – вчене звання професора кафедри технології та виробництва радіоапаратури.

Інформація про захист дисертації

1974 р. – кандидат технічних наук, спеціальність 05.11.14 – технологія приладобудування.

1985 р. – доктор технічних наук, спеціальність 05.11.14 – технологія приладобудування.

Освітнядіяльність

Викладає навчальні курси: «Вступ до фаху АКІТ», «Інженерія автоматизації та робототехніки: введення в спеціальність», «Основи наукових досліджень та авторське право», «Техніко-економічне обґрунтування інженерних рішень», «Сучасні методи управління технологічними процесами».

Наукова діяльність

Невлюдов І.Ш. очолює наукову школу в галузі технології та автоматизації виробництва радіоелектронного приладобудування. На сьогоднішній день в її межах захищено 7 дисертацій на здобуття ступеня доктора технічних наук, 36 дисертацій на здобуття ступеня кандидата технічних наук, 4 дисертації на здобуття ступеня доктора філософії.

Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Horizon 2020 (заявка 2018 р.).

Громадська діяльність

Академік Міжнародної академії прикладної радіоелектроніки, Української технологічної академії, член двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій, член експертної групи з атестації наукової діяльності ЗВО за напрямом «Технічні науки»

Нагороди та премії

Заслужений діяч науки і техніки України (2013 р.).

Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України (2014 р.).

Лауреат Державної премії України в галузі освіти (2019 р.).

Знак «Відмінник освіти України» (2001 р.),

Знак «За наукові досягнення» (2005 р.).

Грамота Верховної Ради України (2020 р.).

Переможець (2000 р.), дипломант (2015 р.) обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» у номінації «Завідувач кафедри».

Публікації та патенти

За підсумками науково-дослідних робіт опубліковано більше ніж 800 наукових праць. Є автором (співавтором) 18 підручників, 35 навчальних посібників, 20 монографій, 30 патентів, 50 авторських свідоцтв.

The post Ігор Шакирович Невлюдов first appeared on ХНУРЕ.]]> Олександр Михайлович Цимбал /staff/oleksandr-mihaylovich-tsimbal Sun, 01 Apr 2018 17:28:41 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=6667 Освіта та кар’єра 1992 р. – Харківський державний університет ім. О.М. Горького, спеціальність «Радіофізика і електроніка» 1996 р. – захист кандидатської дисертації. 05.13.07 – автоматизація технологічних процесів і виробництв, 05.13.12 – системи автоматизації проектування; тема дисертації: «Дослідження методів і розробка засобів інтелектуального технологічного проектування», 2002 р. – доцент кафедри технології автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно-обчислювальних […]

The post Олександр Михайлович Цимбал first appeared on ХНУРЕ.]]>

Освіта та кар’єра

1992 р. – Харківський державний університет ім. О.М. Горького, спеціальність «Радіофізика і електроніка»

1996 р. – захист кандидатської дисертації. 05.13.07 – автоматизація технологічних процесів і виробництв, 05.13.12 – системи автоматизації проектування; тема дисертації: «Дослідження методів і розробка засобів інтелектуального технологічного проектування»,

2002 р. – доцент кафедри технології автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно-обчислювальних засобів (ТАВР).

2015 р. – доктор технічних наук, спеціальність 05.13.07 – автоматизація процесів керування, на тему: «Методи і моделі інтелектуальної підтримки прийняття рішень у автоматизованому управлінні гнучким інтегрованим радіоелектронним виробництвом», (захищена у ХНУРЕ).

Інформація про захист дисертації

1996 р. – кандидат технічних наук, спеціальності 05.13.07 – автоматизація технологічних процесів і виробництв, 05.13.12 – системи автоматизації проектувальних робіт, спеціалізована вчена рада Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування, тема дисертації: «Дослідження методів і розробка засобів інтелектуального технологічного проектування»

2015 р. – доктор технічних наук, спеціальність 05.13.07 – автоматизація процесів керування, спеціалізована вчена рада Д 64.052.08 Харківського національного університету радіоелектроніки, тема дисертації: «Методи і моделі інтелектуальної підтримки прийняття рішень у автоматизованому управлінні гнучким інтегрованим радіоелектронним виробництвом»

Присудження вченого звання

2002 р. – вчене звання доцента кафедри технології та автоматизації виробництва радіоелектронних засобів та електронно-обчислювальних засобів

2022 р. – вчене звання професора кафедри комп’ютерно-інтегрованих технологій, автоматизації та мехатроніки

Освітнядіяльність

Викладає навчальні курси: «Спеціалізовані мови програмування», «Операційні системи», «Технології програмування комп’ютерно-ігтегрованих систем», «Технологічні експертні системи і штучний інтелект», «Комп’ютерний зір роботів», «Програмування мобільних роботів», «Нейротехнології в системах автоматизації», «Програмування засобів IoT».

Наукова діяльність

Наукові інтереси: робототехніка; інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень; системи комп’ютерного зору; логічне програмування; програмування роботів.

Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Стажування у Робінсон-Коледжі Кембриджського університеті (Велика Британія, липень, 2008 р.).

Horizon 2020 (заявка 2018 р.).

Громадська діяльність

Секретар секції 4 Навчально-методичної ради ХНУРЕ

Секретар секції 3 Науково-технічної ради ХНУРЕ

Член підкомісії зі спеціальності G7 науково-методичної комісії МОН України

Нагороди та премії

Диплом призера конкурсу «ХНУРЕ – кращі за фахом» за 3 місце в номінації «Викладач-лектор професійно-орієнтованих дисциплін» (2016 р.)

Подяка Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації (2018 р.).

Подяка Міністерства освіти і науки України (2024 р.).

Публікації та патенти

Більше 150 публікацій, серед яких 3 монографії та 7 навчальних посібників

The post Олександр Михайлович Цимбал first appeared on ХНУРЕ.]]> Ігор Миколайович Бондаренко /staff/igor-mikolayovich-bondarenko Wed, 21 Mar 2018 13:34:55 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=3367 Освіта та кар’єра 1971 р. – закінчив Харківський державний університет за спеціальністю «Радіофізика та електроніка». 1971 – 1999 рр. – інженер, старший інженер, провідний інженер, начальник сектору, начальник лабораторії КБ Фізико-технічного інституту низьких температур НАН України (Харків). 1979 р. – кандидат технічних наук. Дисертацію захищав у Дніпропетровському державному університеті за спеціальністю 01.04.03 – радіофізика, включно […]

The post Ігор Миколайович Бондаренко first appeared on ХНУРЕ.]]> Освіта та кар’єра

1971 р. – закінчив Харківський державний університет за спеціальністю «Радіофізика та електроніка».

1971 – 1999 рр. – інженер, старший інженер, провідний інженер, начальник сектору, начальник лабораторії КБ Фізико-технічного інституту низьких температур НАН України (Харків).

1979 р. – кандидат технічних наук. Дисертацію захищав у Дніпропетровському державному університеті за спеціальністю 01.04.03 – радіофізика, включно з квантовою радіофізикою.

1999 – 2004 рр. – доцент Харківського університету ВПС України ім. І. Кожедуба.

2002 р. – затверджений у вченому званні доцента кафедри авіаційних засобів зв′язку.

2004 – 2009 рр. – доцент кафедри мікроелектроніки, електронних приладів та пристроїв (МЕЕПП) ХНУРЕ.

2009 – 2012 рр. – провідний науковий співробітник кафедри МЕЕПП ХНУРЕ.

С 1.09.2012 р. – завідувач кафедри МЕЕПП ХНУРЕ.

2012 р. – доктор фізико-математичних наук.

Відомості про захист дисертації:

Дисертацію захищав в ХНУРЕ за спеціальністю 01.04.01 – фізика приладів елементів і систем.

2016 р. – затверджений у вченому званні професора за кафедрою мікроелектроніки, електронних приладів та пристроїв.

Освітнядіяльність

Викладає дисципліни: мікроелектроніка НВЧ, мікроелектромеханічні системи, основи наукових досліджень, организація науки та авторське право, елементна база електронних засобів контролю і керування, електроніка телекомуникаційних систем,елементна база сучасної мікроелектроніки НВЧ, тепловізійні пристрої та системи, вимірювальні давачі та перетворювачі

Науковадіяльність

Наукові та технічні досягнення: розроблено та впроваджено в практику фундаментальних і прикладних наукових досліджень прилади та пристрої на основі високодобротних охолоджуваних і надпровідних резонаторів. Розроблено стенди для дослідження охолоджуваних приймачів випромінювання і пристроїв охолоджуваної оптики. Запропоновано і розроблено системи формування первинних інформаційних сигналів і високодобротні резонаторні вимірювальні перетворювачі для мікрохвильової діагностики матеріалів і середовищ.

З 2013 р. – член спеціалізованої вченої ради Д 64.052.04 ХНУРЭ.

Член спеціалізованої Вченої ради Д 64.052.03

Шифр спеціальності в раді – 05.12.17

Напрямки наукової діяльності: прилади та пристрої на основі високодобротних резонаторів НВЧ діапазону, НВЧ діагностика матеріалів, середовищ та об′єктів, скануюча мікрохвильова мікроскопія провідників, напівпровідників та діелектриків, кріогенна радіофізика.

Публікації та патенти

Має понад 180 публікацій, у тому числі 3 монографії, 12 навчальних посібників, 10 авторських свідоцтв та патентів.

The post Ігор Миколайович Бондаренко first appeared on ХНУРЕ.]]> Ігор Валерійович Гребеннік /staff/igor-valeriyovich-grebennik Tue, 20 Mar 2018 15:29:24 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=3128 Освіта та кар’єра 1988 р. – Інженер-математик, Харківський інститут радіоелектроніки, спеціальність – прикладна математика. Тема дипломної роботи – “Оптимізація опуклих функцій на евклідових комбінаторних множинах”. 1992 р. – Кандидат фізико-математичних наук, Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України, Харків, спеціальність: 01.05.02 – математичне моделювання та обчислювальні методи. Тема дисертації – “Математичні моделі та методи […]

The post Ігор Валерійович Гребеннік first appeared on ХНУРЕ.]]> Освіта та кар’єра

1988 р. – Інженер-математик, Харківський інститут радіоелектроніки, спеціальність – прикладна математика. Тема дипломної роботи – “Оптимізація опуклих функцій на евклідових комбінаторних множинах”.

1992 р. – Кандидат фізико-математичних наук, Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України, Харків, спеціальність: 01.05.02 – математичне моделювання та обчислювальні методи. Тема дисертації – “Математичні моделі та методи розв’язання задач оптимізації на комбінаторній множині розміщень”.

1996 р. – Доцент кафедри системотехніки ХІРЕ.

2007 р. – Доктор технічних наук, Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України, Харків, спеціальність: 01.05.02 – математичне моделювання та обчислювальні методи. Тема дисертації – “Математичні моделі та методи комбінаторної оптимізації в геометричному проектуванні”.

2007 – 2025 – Професор кафедри системотехніки ХНУРЕ.

1.09.2013 – 2025 – завідувач кафедри системотехніки ХНУРЕ.

З 02.2026 – завідувач кафедри комп’ютерного моделювання та інтелектуальних технологій (КМІТ)

Освітнядіяльність

Викладає навчальні курси: Теорія прийняття рішень, Теорія ймовірностей, ймовірнісні процеси та математична статистика (українською та англійською), Моделі та методи прийняття рішень в системному проектуванні, Комбінаторні моделі та методи в проектуванні, Systems modeling, Discrete mathematics.

Науковадіяльність

Наукові інтереси: комбінаторика, комбінаторна оптимізація, комбінаторна генерація, математичне моделювання та розв’язання комбінаторних оптимізаційних задач геометричного проектування, комбінаторні задачі маршрутизації.

Наукові та технічні досягнення: методи формального опису, перечислення і генерації комбінаторних множин із заданими властивостями на основі базових комбінаторних множин; методи розв’язання оптимізаційних задач із опуклими цільовими функціями на комбінаторних множинах з лінійними обмеженнями; математичні моделі комбінаторних оптимізаційних задач розміщення геометричних об’єктів; інтервальні математичні моделі задач комбінаторної оптимізації на інтервальних комбінаторних множинах.

Член двох спеціалізованих рад по захисту докторських дисертацій – Д 64.52.02 (ХНУРЕ) та Д 64.180.01 (ІПМаш НАНУ) за спеціальністю 01.05.02 – математичне моделювання та обчислювальні методи (технічні науки).

Підготовка кадрів. Науковий керівник 3-х кандидатів наук за спеціальностями: 05.13.12 – «Системи автоматизації проектних робіт” – О.Хабаров (2004 р.), 05.13.06 – “Інформаційні технології” – С.Кузьменко (2008 р.), 01.05.02 – “Математичне моделювання та обчислювальні методи” – О.Баранов (2011 р.), О.Литвиненко (2019 р.), О.Чорна (2021 р.).

Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Представник Української федерації інформатики (UFI) у Генеральній асамблеї IFIP (Міжнародна федерація обробки інформації) з січня 2012 року.

Радник IFIP (2012-2015), член Фінансового комітету IFIP з 2016 року.

Запрошений професор Університету Бордо (Франція) – грудень 2016 р.

Участь у міжнародних проєктах:

Erasmus+ 598236-EPP-1 2018-1-LT-EPPKA2-CBHE-SP, «Digital competence framework for Ukrainian teachers and other citizens, dComFra», 2018-2021 р.р.

Грант Німецької служби академічних обмінів DAAD: Förderprogramm Sommerschulen im Ausland 2021, Projekt № 57572182. Two DAAD German-Ukrainian Summer Schools 2021. “Lessons in Biomedicine learnt from Nanotechnology and Artificial Intelligence

Громадська діяльність

Академік Академії наук Вищої школи України.

Нагороди та премії

Почесна грамота Харківської обласної державної адміністрації, 2017.

Грамота Верховної ради України «За заслуги перед Українським народом», 2021.

Публікації та патенти

Має понад 250 публікацій.

The post Ігор Валерійович Гребеннік first appeared on ХНУРЕ.]]> Андрій Борисович Єгоров /staff/andrij-borisovich-iegorov Mon, 08 Oct 2018 11:15:49 +0000 http://nure.ua/?post_type=staff&p=28521 Освіта та кар’єра 1973-1978 – з відзнакою Харківський інститут радіоелектроніки за спеціальністю «Радіотехніка» 1978 – інженер кафедри радіовимірювань Харківського інституту радіоелектроніки 1979 – молодший науковий співробітник кафедри радіовимірювань ХІРЕ 1978-1982 – аспірантура без відриву від виробництва Харківського інституту радіоелектроніки за спеціальністю «Радіовимірювальні прилади» 1983 – старший інженер кафедри радіовимірювань ХІРЕ 1985 – молодший науковий співробітник […]

The post Андрій Борисович Єгоров first appeared on ХНУРЕ.]]> Освіта та кар’єра

1973-1978 – з відзнакою Харківський інститут радіоелектроніки за спеціальністю «Радіотехніка»

1978 – інженер кафедри радіовимірювань Харківського інституту радіоелектроніки

1979 – молодший науковий співробітник кафедри радіовимірювань ХІРЕ

1978-1982 – аспірантура без відриву від виробництва Харківського інституту радіоелектроніки за спеціальністю «Радіовимірювальні прилади»

1983 – старший інженер кафедри радіовимірювань ХІРЕ

1985 – молодший науковий співробітник кафедри РВ ХІРЕ

1989 – науковий співробітник кафедри РВ ХІРЕ

1991 – старший науковий співробітник кафедри радіовимірювань ХІРЕ

1991 – старший викладач кафедри РВ ХІРЕ

1992 – доцент кафедри радіовимірювань Харківського інституту радіоелектроніки

1995 – доцент кафедри метрології та вимірювальної техніки Харківського державного технічного університету радіоелектроніки

1996-1997 – заступник відповідального секретаря приймальної комісії ХТУРЕ із заочного та контрактного навчання

2000 – заступник проректора з наукової роботи ХТУРЕ

2002 – рішенням Вченої Ради ХНУРЕ присвоєно вчене звання професора університету

2002 – професор кафедри метрології та вимірювальної техніки ХНУРЕ (за сумісництвом)

2003 – провідний науковий співробітники кафедри МВТ

2004 – професор кафедри метрології та вимірювальної техніки Харківського національного університету

Відомості про захист дисертації:

Спеціальність : 05.11.08 «Радіовимірювальні прилади»

Тема : «Дослідження і розробка ватметрів прохідної потужності НВЧ, що працюють в умовах зміни параметрів сигналу і тракту».

Захист 01.03.1991 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Харківського інституту радіоелектроніки

Освітня діяльність

Викладає навчальні курси: надійність в техніці, оцінка відповідності, моделі загального управління якістю.

Наукова діяльність

2000–2004 рр. заступник проректора з наукової роботи ХНУРЕ.

З 2002 р. керівник випробувальної лабораторії з сертифікації програмних засобів та інформаційних технологій.

В рамках держбюджетних НДР брав участь у науково дослідних роботах – 8 робіт.

Науковий керівник 12 госпдоговорних наукових робіт.

З 2002 р. – науковий керівник аспірантів. Захищено 2 кандидатських дисертації.

Напрями наукової діяльності – методи удосконалення та впровадження систем менеджменту якості.

Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Учасник міжнародних науково-технічного семінарів, симпозіумів, конференцій.

Публікації та патенти

По над 100 публікацій, з них 1 монографія, 3 навчальних посібника, 3 авторських свідоцтва СРСР, 1 патент на винахід.

  • А. С. СРСР 1008666,1983, Б. І. 12
  • А. С. СРСР 1298690,1987, Б. І. 11
  • А. С. СРСР 1345126,1987, Б. І. 38

Патент на винахід Україна №73394, 7 G 01N21/45, Бюл. №7, 15.07.2005

The post Андрій Борисович Єгоров first appeared on ХНУРЕ.]]> Геннадій Федорович Кривуля /staff/gennadiy-fedorovich-krivulya Tue, 03 Apr 2018 12:46:03 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=7693 Освіта та кар’єра Закінчив «Харківський політехнічний інститут» в 1964 році за спеціальністю «математичні лічильно-вирішувальні прилади та пристрої» отримав кваліфікацію інженера–електрика. Працював інженером та керівником групи СКБ систем автоматичного управління (м. Харків). З 1967р.— аспірант, а далі з 1970р — викладач кафедри ЕОМ Харківського інституту радіоелектроніки ). У 1971р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня ктн.. […]

The post Геннадій Федорович Кривуля first appeared on ХНУРЕ.]]> Освіта та кар’єра

Закінчив «Харківський політехнічний інститут» в 1964 році за спеціальністю «математичні лічильно-вирішувальні прилади та пристрої» отримав кваліфікацію інженера–електрика.

Працював інженером та керівником групи СКБ систем автоматичного управління (м. Харків).

З 1967р.— аспірант, а далі з 1970р — викладач кафедри ЕОМ Харківського інституту радіоелектроніки ).

У 1971р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня ктн..

1989р.— здобув вчений ступень доктора технічних наук за спеціальністю технічна кібернетика.

1991 р. здобув вчене звання професора кафедри обчислювальної техніки

З 1987р. по 2012р. займав посаду завідуючого кафедрою обчислювальної техніки (з 1991р.— кафедра АПОТ).

Відомості про захист дисертації:

Спеціальність: 255 «Технічна кібернетика»

Тема: «Дослідження алгоритмічних і апаратурних методів підвищення ефективності вирішення завдань розрахунку складних мережевих систем з використанням ЦВМ». Захист 21.05.1971 р. на засіданні Вченої Ради Харківського інституту радіоелектроніки. Захист докторської дисертації 1989 р.

Освітня діяльність

З 1995р. по 2003р. перебував на посаді декана факультету Комп’ютерної інженерії та управління. За період роботи деканом на факультеті було відкрито сім спеціальностей в галузі нових інформаційних технологій за напрямками:

  • Комп’ютерна інженерія.
  • Комп’ютеризовані системи управління.
  • Інформаційна безпека.

Протягом останніх більш ніж десяти років є членом Президії науково-методичної комісії МОН України з комп’ютерної інженерії, брав участь у розробці основних нормативних документів двохступеневої освіти в Україні— стандартів бакалаврів, спеціалістів, магістрів з комп’ютерної інженерії.

Наукова діяльність

Проф. Кривуля Г. Ф.— засновник наукової школи з технічної діагностики та автоматизованого проектування засобів комп’ютерної інженерії, під його керівництвом підготовлено 22 кандидатів та 4 доктора технічних наук. На цей час є науковим керівником кількох науково-дослідницьких державних програм.

Міжнародна діяльність

Обраний дійсним членом міжнародної Академії прикладної радіоелектроніки (Росія, Україна, Білорусь).

Член редколегії чотирьох міжнародних науково-технічних журналів (Харків, Запоріжжя, Тернопіль).

Громадська діяльність

В 1996–2000рр. –член експертної ради ВАК України з інформатики.

Протягом більш ніж десяти років є членом Президії науково-методичної комісії МОН України з комп’ютерної інженерії, брав участь у розробці основних нормативних документів двохступеневої освіти в Україні— стандартів бакалаврів, спеціалістів, магістрів з комп’ютерної інженерії.

Здійснював фахову експертизу стандарту вищої освіти за спеціальністю для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Нагороди та премії

  1. Знак «Відмінник освіти України»;
  2. Медаль «Ветеран праці»
  3. Почесна грамота Верховної Ради України;
  4. Почесні грамоти МОН України
  5. Іменна стипендія ХОДА у галузі наукиім. Свиридова В.В.
  6. Іменна стипендіяХОДА у галузі наукиім.Проскури Г.Ф.

Публікації та патенти

Має понад 250 публікацій, у тому числі 11 монографій,22 авторських свідоцтв та патентів.

The post Геннадій Федорович Кривуля first appeared on ХНУРЕ.]]>